Лікувальна фізкультура
Під лікувальною фізкультурою (ЛФК) ми розуміємо таку діяльність, в котрій об’єктом і засобом є рух, дія людини.
В ЛФК визначають декілька режимів: щадячий режим, щадяче-тренувальний режим та тренуючий режим. В даному матеріалі хотілося б ознайомити всіх зі щадячим режимом.
Щадячий режим-режим переважно спокою, запобігання, адаптація дитини до реабілітації засобами ЛФК, адаптація до конкретних прийомів і технік, «входження» в процес.
Призначається: в підгострому періоді хвороби; відновлювальному періоді хвороби; дітям, котрі починають займатися чи відновлюють заняття після незапланового пропуску ( в тому числі й дітям, що відновлюють заняття після гострих соматичних захворювань); дітям з повільно прогресуючими захворюваннями й захворюваннями в стадії не стійкої компенсації.
При щадячому режимі використовують масаж, лікувальні фізичні вправи (лікувальну гімнастику), лікування положенням. Використовують пасивні та активні рухи. Активні і пасивні вправи виконують для дрібних і середніх м’язових груп. Не вимагають чіткості виконання. Якщо дитина не хоче виконувати активні вправи, то ми не вимагаємо виконання таких вправ. Перехід з одного положення в інше положення – пасивні рухи. Дитина повинна заспокоюватись. Больові реакції не допустимі. Орієнтовна безпосередня тривалість процедури масажу, лікувальної гімнастики від декількох хвилини і до 15 хвилин, масажу і лікувальної гімнастики 5-20 хв.. Кількість повторень вправ:1-2 рази. Амплітуда мала. Щільність (потужність) виконуваної роботи в процедурі-низька. Загальна виконана робота-мала.
Підготував статтю фахівець ІРЦ (вчитель-реабілітолог) Анатолій Халковський
В статті використано матеріал Омельянчинка С.Й з книги «Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи».