Самостійна дитина
Як зробити дитину більш самостійною? З таким питанням батьки часто звертаються до психолога. Зазвичай батьки починають замислюватися про самостійність своєї дитини, коли та починає ходити до школи. Проте починати виховувати цю якість потрібно набагато раніше.
Коли ми говоримо про самостійність, то, насамперед, маємо на увазі вміння людини особисто, без сторонньої допомоги управляти і розпоряджатися своїм життям, вміння самому приймати рішення і нести відповідальність за їх наслідки тощо. Але такі визначення не підходять для маленьких дітей дошкільного віку. До них більше підходить визначення самостійності, як «здатність себе зайняти, займатися самому якийсь час, без допомоги дорослого», «здатність одягатися, їсти максимально без допомоги дорослого».
Вже в 1-2 роки у дитини починаються з’являтися перші ознаки самостійних дій. Особливо це проявляється в 3 роки. Існує, навіть, таке поняття, як «криза 3-х років», коли дитина раз у раз заявляє: «Я сам!». У цьому віці вона хоче робити все сама, без допомоги дорослого.
І це дуже важливий етап формування самостійності як риси особистості. Але часто в цей період більшість батьків своїми діями гальмують розвиток цих навичок. Як? Роблять все за неї через брак часу, свою нетерплячість, «бо так правильно потрібно робити».
Звісно, швидше й легше нагодувати малюка, одягнути, вивести на прогулянку, ніж чекати, поки він сам донесе ложку до ротика, зрозуміє, як не плутати лівий чобіток з правим, буде довго спускатися декількома сходинками донизу.
Тому пропонуємо використовувати такі кроки у формуванні самостійності дитини:
1. Мотивуйте дитину, щоб їй було цікаво прибирати за собою, привчатись до порядку, зацікавлюйте грою, змаганнями, співпрацею.
2. Розділяйте завдання для дитини на частини, тоді будь-який процес рухатиметься швидше.
3. Робіть нагадування і підказки у вигляді дошки зі стікерами, картинок, що допоможе дитині краще запам’ятовувати процес.
4. Дозволяйте дитині робити самостійний вибір: що одягнути, що купити, куди піти.
5. Не захищайте дитину від усіх проблем, адже вона має усвідомити наслідки своїх дії або бездіяльності.